Ідею привабити в Польщу медиків з-за східного кордону країни, здається, варто обговорювати за межами інтересів польської медичної спільноти. Адже це може вирішити кадрову кризу й заповнити нестачу лікарів в країні. Питання лише в тому, що вдасться такий сміливий задум втілити всупереч опору польських медиків.

Як пише Rzeczpospolita, аргумент про те, що лікарі з України мають гіршу підготовку, ніж їхні польські колеги, не може зупинити дискусію. Адже різні системи освіти не означають автоматично, що кадри виходять менш компетентні. Обговорення допуску до медичної практики лікарів з України нагадує дещо, що відбулося близько 20 років тому у юридичній сфері.

Тоді польські юридичні фірми теж захищали правила доступу до професії адвоката, юридичного консультанта чи нотаріуса. Відкриття ринку для молодих, гірше підготовлених кадрів без знань про тонкощі етики юристів теж повинно було обов’язково нашкодити інтересам клієнтів. Тому що такі гірші кадри повинні були розплутувати важливі родинні чи майнові справи.

Але швидко виявилося, що корпоративні страхи були марними. Молодих юристів випробував ринок. Ціни на послуги скоротилися й стали більш доступними. Звісно, сфера охорони здоров’я більш складна. Рішення лікаря часто стосується життя пацієнта, а не лише стану його гаманця. Тому система набору іноземних кадрів повинна бути дуже обережною. Не йдеться про відкриття кордонів для всіх медиків, а про поступову інтеграцію їх в польську систему охорони здоров’я й її правилами.

Зрештою, чи є у Польщі інший вихід? Справі допомогла зупинка еміграції польських лікарів. А саме молодих спеціалістів, вихованих за гроші платників податків, які зараз охоче обирають більш привабливу практику в заможних країнах Заходу. Але досі ніхто не наважувався братися за вирішення цієї патологічної ситуації. Свобода вибору місця праці стала для польських лікарів більш важливою, ніж самопочуття пацієнтів.

«Тож будемо мати надію, що у випадку медиків з України корпоративні твердження не візьмуть гору», - пише видання.