Двері НАТО відчинені для нових членів, і Україну розглядають як кандидата на членство, але Україні для вступу перш за все необхідні реформи. Так відповів генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ на запитання Радіо Свобода з приводу слів президента України Володимира Зеленського, який днями звертався до президента США Джо Байдена з питанням, чому Україна «досі не в НАТО». 9 лютого керівник НАТО зустрічався з прем’єр-міністром України Денисом Шмигалем, який перебуває з візитом у Брюсселі.

«Двері НАТО залишаються відчинені», – вкотре наголосив генеральний секретар Північноатлантичного союзу Єнс Столтенберґ.

«Союз НАТО ще 2008 року ухвалив рішення щодо членства України, – нагадав він про рішення тогорічного Бухарестського саміту НАТО. – І ми далі дотримуємося цього рішення і подальших рішень, ухвалених після того саміту… А зараз фокус має бути на реформи».

Як сказав генсекретар після зустрічі в Брюсселі з прем’єр-міністром України Денисом Шмигалем, яку він назвав конструктивною, він вітає «чіткий сигнал прем’єр-міністра щодо необхідності продовжувати реформи, домогтися, щоб в Україні був демократичний політичний контроль над оборонними інституціями і Збройними силами, щоб тривали зусилля для боротьби з корупцією і для зміцнення демократичних інституцій в Україні».

«Це добре для самої України, незалежно від НАТО. Але, до того ж, чим більш успішна буде Україна у втіленні реформ, тим ближче Україна наближається до відповідності стандартам НАТО і тим ближче Україна наближається до членства в НАТО», – відповів Столтенберґ на запитання Радіо Свобода, де зараз перебуває Україна на шляху до вступу в Північноатлантичний союз, у зв’язку зі словами Володимира Зеленського, який звертався до президента США Джо Байдена з запитанням: «Чому ми досі не в НАТО?».

«Я не можу назвати вам конкретної дати. Я можу тільки сказати, що ми будемо продовжувати підтримувати євроатлантичні прагнення України, ми будемо підтримувати Україну в її рухові до членства в НАТО, а для цього їй найкраще зосередитися на реформах і продовжувати модернізувати і зміцнювати демократичні інституції України», – наголосив він.

Україна прагне членства в НАТО, а поки що Плану дій для нього

Прем’єр-міністр України, зі свого боку, згадував про те, що мета вступу до НАТО записана в Конституції України.

За його словами, до виконання передумов для вступу в Україні «абсолютно готові». «Ми робимо наше домашнє завдання», – сказав прем’єр.

«На сьогодні нашою короткотерміновою стратегією є отримання Плану дій для членства. Ми хочемо, звичайно ж, не відставати далеко від Грузії і далі отримати разом із Грузією ПДЧ. Ми активно над цим працюємо», – наголосив він.

Грузія, на відміну від України часів президентства Віктора Януковича, навіть при змінах уряду не відмовлялася від послідовного курсу на здобуття членства в НАТО. За деякими повідомленнями, про які згадували на пресконференції, Тбілісі може отримати ПДЧ вже найближчим часом.

На Бухарестському саміті НАТО 2008 року обом країнам пообіцяли прийняти їх колись у невизначеному майбутньому, коли ці країни будуть готові до вступу і якщо вони далі будуть прагнути цього. Але їм тоді не стали надавати Плани дій для членства – як широко вважають, під сильним тиском із боку Росії. Та Київ у часи Януковича офіційно відмовився було від попереднього курсу на вступ; цей курс знову відновили тільки після втечі Януковича, за президентства Петра Порошенка – він також домігся, що цей курс тепер внесений в Основний закон України.

А тим часом – річні програми і «Партнерство розширених можливостей»

А наразі Україна продовжує готуватися до свого просування на шляху до вступу до Північноатлантичного союзу за річними національними програмами, які містять набори реформ, що наближають країну до стандартів НАТО, і за програмою «Партнерство розширених можливостей» НАТО.

У червні 2020 року Північноатлантичний союз оголосив, що Україна стала учасницею програми НАТО «Партнерство розширених можливостей».

Рішення НАТО про новий статус відносин із Києвом дає Україні можливість забезпечити оперативне планування на ранніх стадіях кризи і розширити діалог в обміні розвідувальними даними. Також програма передбачає участь у спільних навчаннях і можливість для українських військових обіймати посади в Міжнародному військовому штабі НАТО й інших командних структурах Північноатлантичного союзу.

Але приєднання до програми НАТО «Партнерство розширених можливостей» саме по собі не передбачає перспективи членства в альянсі.

Статус України як партнера НАТО з розширеними можливостями дозволить сторонам далі поглибити співпрацю, зауважив Столтенберґ на спільній пресконференції зі Шмигалем.

Співпраця від боротьби з COVID-19 до чорноморської безпеки

«Один приклад – що ми підтримуємо одне одного протягом усієї пандемії COVID-19. Центр допомоги при катастрофах НАТО координує доставку медичної допомоги до України. Альянс контрактував українські літаки для доставки обладнання для боротьби з пандемією. Для доставки критично важливих медичних товарів – зокрема переносних кисневих концентраторів, мобільних рентгенівських апаратів, персонального захисного обладнання – буде використаний наш Трастовий фонд реагування на пандемію. А наступного тижня (в Україну від НАТО) надійде значна кількість дезінфекційного препарату», – сказав генсекретар.

Речниця НАТО Оана Лунджеску: «Генеральний секретар Єнс Столтенберґ зустрівся з прем’єр-міністром України Денисом Шмигалем. Вони обговорили сильне партнерство НАТО з Україною і політичну й практичну підтримку альянсу, включно з протидією пандемії COVID-19»

Український прем’єр, зі свого боку, зазначив: «Україна залишиться важливим і передбачуваним партнером НАТО, який прагне вступити до альянсу. Втілення реформ є основою для отримання Україною Плану дій для членства в НАТО. Це наша головна мета на найближчий час. На нинішній стадії щорічна національна програма відіграє найважливішу роль у реформуванні України, наближенні до стандартів НАТО і підготовці до членства в НАТО».

За його словами, Україна підтримує діалог із Північноатлантичним союзом із широкого кола питань, включно з підготовкою до членства через реформи, стримуванням пандемії COVID-19, протистоянням агресії Росії, її гібридній війні і кібератакам, зміцненням регіональної безпеки, особливо в Чорноморському регіоні, залученням у міжнародні миротворчі і безпекові операції під проводом НАТО, гендерною рівністю і так далі.

Також, сказав прем’єр, Україна зацікавлена в розширенні співпраці з НАТО в галузі безпеки Чорноморського регіону.

Про те, що співрозмовники на нинішній зустрічі обговорили безпекову ситуацію в Україні і в Чорноморському регіоні, говорив і керівник Північноатлантичного союзу.

«НАТО також продовжує надавати Україні сильну практичну підтримку. Йдеться, зокрема, про більше число навчань, заходів кораблів у порти і обмін інформацією щодо Чорноморського регіону. Лише кілька днів тому есмінець ВМС США «Портер» провів у Чорному морі спільні навчання з українськими кораблями. А іспанські літаки нині здійснюють повітряне патрулювання в регіоні», – сказав Столтенберґ.

«Ми визнаємо Україну як кандидата на членство в НАТО»

Протягом пресконференції після зустрічі він кілька разів повертався до теми необхідності для України здійснювати реформи.

«Я вітаю зусилля України, спрямовані на здійснення значних реформ, які підтримають її євроатлантичні прагнення. Життєво важливо, щоб робота для зміцнення демократичного урядування і боротьби з корупцією тривала далі і щоб тривали й реформи оборонно-безпекового сектора, щоб забезпечити безпеку і розвиток для всіх українців», – сказав генсекретар.

«Двері НАТО залишаються відчиненими. І ми працюємо з такими країнами, як Україна. Ми визнаємо Україну як кандидата на членство в НАТО», – наголосив він.

«Добра зустріч із прем’єр-міністром Денисом Шмигалем. Ми обговорили безпекову ситуацію, і я високо оцінив зусилля України задля досягнення мирного вирішення (на Донбасі). Союз НАТО й далі відданий підтримці нашого близького партнера України, включно з критично важливими медичними поставками для боротьби з COVID-19»

Попереднього дня, 8 лютого, напередодні візиту українського прем’єра в Брюсселі також відбулося засідання Міжпарламентської асамблеї Україна – НАТО.

Денис Шмигаль на чолі української делегації прибув 9 лютого до Брюсселю з кількаденним робочим візитом, у перебігу якого він також зустрічається з керівництвом Європейського союзу, вступити до якого Україна теж прагне.

Крім того, він візьме участь у засіданні Ради асоціації Україна – ЄС. У його перебігу обговорять, зокрема, імплементацію і очікуваний перегляд Угоди про асоціацію і питання територіальної цілісності України.