Машина з підтримки дихання в українській лікарні ламається, і пацієнт з коронавірусом починає безпорадно задихатися. Доктор Ольга Кобевко бігає з палати в палату, шукаючи електрика серед інших пацієнтів, хто міг би полагодити пристрій. Зрештою, вона сама знаходить спосіб змусити його працювати знову.

"Ми тут ніби на війні, мов на лінії фронту!" - каже лікар Associated Press.

37-річна Кобевко - єдиний спеціаліст інфекційного відділення в одній з лікарень Чернівців, яка розрахована на 60 пацієнтів, але зараз розміщує 100. Умови тут плачевні: обладнання зламане або застаріле, ліків не вистачає, а зарплати у лікарів дуже низькі.

Це відображення занепаду української системи охорони здоров'я, яку пандемія коронавірусу швидко перевантажила навіть попри те, що в Україні відносно небагато випадків зараження. Отруєна корупцією українська економіка впродовж останніх шести років була ослаблена війною з Росією на сході. Адміністрація президента Володимира Зеленського успадкувала недофінансовану систему охорони здоров'я.

Інфекційне відділення головної обласної лікарні в Чернівцях було збудоване більш ніж століття тому ще за часів Австро-Угорської імперії. Тут немає централізованої системи подачі кисню, як в сучасних клініках. Система подачі розміщена в спеціальній кімнаті. Тож медсестри ходять туди кожні кілька хвилин, щоб наповнити так звані "кисневі подушки", а потім несуть їх в палати пацієнтам.

"Пацієнти благають: "Повітря, дайте мені повітря", - а ти нічого не можеш зробити. Ти просто продовжуєш стискати цю подушку, нездатну врятувати життя. Це найгірше. А централізована система подачі кисню коштує не дорого", - каже Кобевко.

Звуки кашлю, приглушені кисневими масками, змішуються з писком медичного обладнання в будівлі лікарні, поки медсестри бігають по слабо освітлених коридорах, намагаючись вчасно замінити кисневі подушки. Повітря пахне озоном через ультрафіолетові лампи, які використовують для дезінфекції палат.

Тяжко хворих перевозять у окрему будівлю, де становлено кілька систем вентиляції легень. Але це відділення теж перевантажене і не може приймати нових пацієнтів, навіть якщо їх стан тяжкий. В Україні більше 18 тисяч підтверджених випадків зараження і 514 смертей. На Чернівці припадає 2694 випадки зараження. Місто стало одним з епіцентрів української епідемії поряд з Івано-Франківськом і Києвом. Тисячі українців, які тимчасово працювали в Італії, Іспанії й інших європейських країнах, повернулися додому через пандемію й привезли інфекцію з собою.

На кухні чернівецької лікарні працівники постелили матраци, щоб можна було відпочити. Але швидка допомога постійно привозить все нових пацієнтів, не лишаючи часу на сон. Світлана Падинич працює в команді швидкої допомоги, яка за 12-годинну зміну привозить хворих з COVID-19. Останнім часом працівники команди теж почали хворіти. Тиждень тому один з них помер від пневмонії, викликаної вірусом. Ще четверо медиків "злягли" з запаленням легень, але в стабільному стані.

"У нас не вистачає персоналу", - сказала 42-річна Падинич.

"Половина персоналу швидкої допомоги захворіла, а ті, хто лишився, дуже перевантажені", - додала вона.

Падинич носить маску типу FFP2, яка забезпечує певний захист. Але під нею жінка носить ще одну медичну маску.

"Я розумію, що ризикую. Але хтось повинен працювати", - каже вона.

Засоби захисту в дефіциті й здебільшого надаються приватними донорами. Поставки нерегулярні.

"Я боюся за свою безпеку. Боюся захворіти й заразити COVID-19 свою сім'ю", - каже Падинич, додаючи, що через це з початку пандемії ще жодного разу не бачилася з матір'ю.

На медиків припадає приблизно п'ята частина від всіх випадків коронавірусу в Україні. Понад 50 лікарів заражаються щодня. Розуміючи слабкість системи охорони здоров'я, уряд запровадив жорсткий карантин до 12 травня. Більшість підприємств були зупинені. Але під тиском відчайдушних фермерів й бізнесменів Київ ослабив обмеження після 11 травня, дозволивши деяким магазинам, перукарням й іншим закладам відновити роботу. Лікарі бояться, що це може призвести до початку нової хвилі зараження.

"Якщо ми скасуємо карантин при збереженні системи охорони здоров'я в такому ж стані, почнеться катастрофа", - вважає Кобевко.