В цьому році посівна кампанія в Україні почалася пізніше на два тижні, ніж в минулому. Але за прогнозами Мінекономіки в 2021 році аграрії можуть зібрати урожай зернових на рівні 75,1 млн тонн, що на 14,6% вище показників минулого року і може перевищити рекордні показники 2019 року, коли вдалося зібрати 75 млн тонн. 

Однак крім не надто сприятливих погодних умов, фермери можуть зіткнутися з високою ціною на паливо через дефіцит даних ресурсів, що може спричинити додаткові витрати, які цілком можуть відбитися на формуванні вартості хлібобулочних виробів. Аналітики не виключають подорожчання хлібобулочних виробів на 5-10% уже восени 2021 року.

За даними Міністерства сільського господарства, станом на середину квітня вже засіяно понад 1,5 млн га яровими культурами, а це 20% від прогнозованих площ. Зокрема, в розрізі культур посіяно: пшениці – 124,2 тис га (70%); ячменю – 1,06 млн га (76%); вівса – 134,6 тис га (69%).

Із року в рік аграрії України нарощують виробництво зернових і олійних культур. Так, в перспективі щорічні врожаї можуть досягти 100 млн тонн зернових і олійних культур, а за оцінками УЗА в середньостроковій перспективі до 2026 року зростуть до 118 млн тонн.

За словами заступника Міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України Тараса Висоцького, аграрії України статистично збирають в три рази більше врожаю в рік, ніж потрібно для внутрішнього споживання.

 “Україна буде з хлібом в цьому році і в наступному, однозначно. Цьому є кілька підтверджень, так як ми бачимо, що взимку було багато опадів і в березні цього року. Посів пшениці збільшився ще восени, тому якихось ризиків в плані, що ми не зможемо зібрати недостатньо врожаю – немає “, – зазначив Висоцький.

В Українській зерновій асоціації нагадують, що в аграрному секторі завжди присутні погодні фактори, наприклад, посуха 2020 року. Для зниження цих ризиків аграрії з кожним роком все більше застосовують нові технології, сучасні зрошувальні системи, якісний насіннєвий матеріал, а також нові більш стійкі до несприятливих погодних умов сорти.

“Зміни клімату ведуть до зростання ризиків, зокрема, до частих посух, особливо на Півдні України. Розвиток і впровадження зрошувальних систем і розвиток меліорації в Україні – це і є тим важливим фактором, що дозволяє виробникові менше залежати від погодних умов і мати кращі показники врожайності . Що стосується якості грунтів, при наявності сучасних технологій, можна не тільки не виснажувати землю, а й збільшувати її потенціал. Введення нових правил на ринку землі повинні дати мотивацію власникам працювати над поліпшенням стану грунтів “, – додали в Українській зерновій асоціації.

Кабінет міністрів розширив державну фінансову підтримку сільгоспвиробників. У 2021 році на цю держдопомогу планують направити додаткові 500 млн гривень. Зокрема, на держпідтримку страхування сільгосппродукції піде 50 млн гривень, на відшкодування втрат від пошкодження посівів агрокультур в результаті надзвичайних ситуацій – 240 млн гривень. Крім того, гроші спрямують на державну підтримку сільгоспвиробників, які використовують меліоровані землі в сумі 50 млн гривень.

 “Зараз узгоджується проект порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання державної підтримки сільськогосподарським товаровиробникам, які використовують меліоровані землі. Ми дуже сподіваємося, що підтримка держави створить стимули для збільшення зрошуваних площ”, – вважають в УЗА.

З середини квітня в Україні спостерігається зростання на дизельне паливо. Традиційно з запуском посівної кампанії ціни на паливо через ажіотаж ростуть. Цього року через відхід з ринку великого постачальника Proton Energy, яке постачає в Україну дизпаливо і автогаз “Роснефти”, які поставляли на український ринок 22% дизпалива та скрапленого газу, експерти прогнозують дефіцит пального, через якого фермери можуть зазнати збитків.

Для аграріїв зростання цін на паливо в розпал посівної – завжди погано.

Як повідомив один з операторів аграрного ринку, що фермери з середини березня до середини травня закуповують паливо для посівної, в липні – серпні для збирання озимих, у вересні – жовтні для прибирання соняшнику, а в жовтні – листопаді для збирання кукурудзи. Тобто аграрії закуповують паливо виходячи з періоду комплексу робіт, і цілком можливо, що проблеми на ринку паливних ресурсів можуть спричинити за собою додаткові витрати і формування вартості зернових, так як витрати на дизель триватимуть до кінця вивезення зернових з полів.

За словами директора з виробництва агрохолдингу KSG Agro Дмитра Єльченко, в кінці лютого – початку березня закупили палива на весняно-польові роботи, тобто зараз паливом забезпечені, а в червні буде закуповуватися паливо під жнива.

 “Закупівля палива відбувається наступним чином. Є три комплексу робіт в сільському господарстві: весняні польові роботи, в тому числі посівна, збиральна і осінні польові роботи, в тому числі посівна озимих. До початку кожного етапу закуповується необхідний обсяг палива. Тобто три рази на рік відбувається закупівля палива великим оптом. Якщо є свої ємності для зберігання, воно закуповується і зберігається “, – розповів директор з виробництва агрохолдингу KSG Agro Дмитро Єльченко.

Що буде з цінами на хліб

За даними Національного банку України, інфляція прискорилася вище прогнозованої. Це перш за все пов’язано з істотним, ніж очікувалося, подорожчанням окремих продуктів харчування та палива. Збільшилися темпи зростання цін на оброблені продовольчі товари (до 7,2% г / г).

Вагомим фактором прискорення цін у відповідній групі товарів стало подальше перенесення ефектів через низькі торішні урожаї в Україні і в світі. Зокрема, стрімко подорожчала соняшникова олія, а також продукти її переробки, як майонези, маргарин і спреди. Подальше збільшення виробничих витрат на сировину, як мука, масло, цукор і енергію зумовило зростання цін на хліб і вироби з борошна.

Зараз Україна для внутрішнього споживання використовує запаси зерна врожаю минулого року. За даними Держстату України в першому кварталі 2021 року запаси пшениці становили 1,5 мільйона тонн, що на 6% менше у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

Директор асоціації “Український клуб аграрного бізнесу” Роман Сластьон не виключає подальшого подорожчання цього продукту на 5-10%, однак зазначає – якщо урожай видасться відмінним, то це допоможе утримати ціни на колишньому рівні.