Коронавірус і карантин змушують українців все глибше залазити в заначки, щоб забезпечити себе харчуванням і покрити інші витрати. У першому кварталі 2020 року заощадження українців скоротилися. Про це говорять дані Держслужби статистики, з яких видно, що витрати українських домогосподарств в першому кварталі 2020 року виявилися на 7% більше, ніж доходи. На цю величину скоротилися розміри заощаджень. А зростання доходів українців зупинилося в квітні.

На що витрачали гроші українські сім'ї, і як можуть змінитися їх доходи і витрати в цьому році.

У домогосподарстві найголовніше господиня

За статистикою, в Україні на початок року налічувалося 14,88 млн домогосподарств. Середній розмір одного домогосподарства – 2,58 умовні людини. Домогосподарств, в яких є хоча б одна дитина до 18 років, всього 5,64 млн, або 38%. В інших випадках сім'я складається з двох або однієї людини.

За даними опитування респондентів, главою сім'ї в більшості сімей є жінка – 53% домогосподарств. Але серед сімей, в яких немає пенсіонерів, домівкою "рулять" чоловіки – таких домогосподарств налічується 33,4% проти 28,2%, де на чолі "господиня вогнища". І лише в пенсійному віці домінування жінок стає переважним – 24,9% проти 13,5%. Можливо, ще й тому, що багато жінок в цьому віці вже стають вдовами, бо, за статистикою, в Україні жінки живуть на 10 років довше за чоловіків.

З чого складаються доходи

У 1 кварталі доходи всіх українських домогосподарств склали 874,4 млрд грн. Це 5352 грн на людину на місяць. Головне джерело доходів для усередненого домогосподарства – це зарплата, 49,9% доходів (в 1 кв. 2019 року був 49,3%). На другому місці – соціальна допомога: пенсії, субсидії, доплати матерям-одиначкам, лікарняні, при народженні дитини тощо, вони складають 32,5% (рік тому – 33,8%). Третє джерело – прибуток і змішаний прибуток, що включає всі види доходів, перш за все від виробничої діяльності фізособи (підприємця) – 15,6% (рік тому – 15%). Ще 2% (рік тому – 1,9%) надходжень дав в середню сім'ю прибуток від власності – відсотки за вкладами, здача в оренду земельного паю, квартири, транспорту тощо

На що витрачаємо

Майже все зароблене українська сім'я витрачає на придбання товарів і послуг (докладніше див. нижче), на це йде 95,1% (рік тому – 94,6%) витрат. На податки йде 10,6% (було 10%), ще 1,3% (було 1,1%) – це інші сплачені витрати (страхові платежі, перекази, штрафи, членські внески в громадські організації та ін.). Зрештою всі витрати становлять 107% доходів, тому відсутні 7% покриваються за рахунок заощаджень (рік тому було 5,7%).

Як роз'яснили нам у Держстатистики, витрати на придбання товарів і послуг складаються з покупок за власні кошти, отримані в натуральній формі внаслідок підприємницької діяльності (вирощена живність, зібраний урожай), отримані у вигляді соціальних трансфертів в натурі від некомерційних організацій, що обслуговують домашні господарства ( гуманітарна допомога у вигляді продуктів, одягу, предметів побуту тощо).

На продукти – майже половина

За підрахунками Держстату, на продукти у середній сім'ї на місяць витрачається 3832 грн або по 1485 грн на людину. У сім'ях з дітьми ця сума більше – 4755 грн в місяць, в сім'ях з двох пенсіонерів – 3688 грн, тобто різниця майже на 25%. Також набагато більше витрачають на харчування городяни, ніж селяни – 4240 грн і 2987 грн відповідно, тобто в місті витрати на їжу на понад 40% вище.

За структурою харчування: у середній сім'ї на продукти йде 46,5% доходів, в тому числі на "шкідливі звички" – 3,4% (130 грн/міс.). Найбільші витрати на м'ясо – 24% (933 грн, це приблизно 10 кг м'яса), хліб і хлібопродукти – 17% (641 грн), молоко і сир 12% (429 грн), овочі і картопля – 9% (350 грн) . Найменше з продуктів – по 2% від витрат на харчування – українці витрачають на сало (72 грн, це приблизно кіло сала) і яйця (77 грн, це півсотні яєць). На харчування поза домом (фастфуд) йде 180 грн/міс. на сім'ю (4,6% витрат).

На "не їжу" – 43,6%

Ще 43,6% (3593 грн) витрат української родини складають витрати на непродовольчі товари та послуги. У тому числі на оплату комунальних послуг 14,8%, на одяг і взуття – 5,9%, на проїзд – 4,9%, ліки – 4,3%, послуги зв'язку – 3,1%. Загалом це 2757 грн. Гроші, що залишилися (10,6% або 836 грн) йдуть на утримання будинку, придбання побутової техніки, відпочинок, культуру і розваги).

Витрати на продукти, промтовари і послуги називаються споживчими сукупними витратами і зрештою складають 90,1% доходів. Такі витрати у городян і у селян істотно відрізняються від середніх: в місті вони складають 92,3% доходів, у селі – 83,8%. Перш за все тому, що селяни менше витрачають на харчування, одяг, проїзд і розваги.

Але в родині є ще неспоживацькі витрати, які з'їдають майже 10% сімейного бюджету. За роз'ясненням Держстатистики, неспоживацькі сукупні витрати складаються з грошових та негрошових витрат домогосподарства на допомогу родичам та іншим особам, витрат на купівлю нерухомості, на капітальний ремонт, будівництво житла та господарських будівель, на придбання великої рогатої худоби, коней і багаторічних насаджень для особистого підсобного господарства, на придбання акцій, сертифікатів, валюти, банківських вкладів, оплату аліментів, податків (крім прибуткового), зборів, внесків та інших грошових платежів, використаних заощаджень, позик та повернення домогосподарством боргів.

Так от, в місті і селі неспоживацькі витрати відрізняються більш ніж удвічі: відповідно 7,7% і 16,2%. Бо селяни змушені витрачатися на ремонт зношеного будинку, покупку саджанців, різної живності. У селі вдвічі більше допомагають родичам, ніж у місті.

Експерти: заощадження виснажуватимуться і надалі

Економісти відзначають, що ще три роки тому накопичення населення росли, а не зменшувалися, тепер йде зворотний процес. І прогнози експертів песимістичні.

Так, член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин пов'язує зменшення заощаджень з тривалим – більше року – зниженням промвиробництва і падінням реального ВВП в цілому.

"У тому, що люди не збирають, а витрачають накопичене, винувате тривале падіння української економіки, – аналізує Олег Пендзин. – Коли падає ВВП – це означає фізичне зменшення грошей в гаманці у населення. Якщо за перше півріччя цього року на 5,2% впав ВВП – це 20 млрд грн. Якщо розділити на 40 млн населення, вийде, що кожен фактично став біднішим на 500 грн. А рівень споживання не змінився. Тому люди починають витрачати заощадження, у кого вони є, природно. Але у багатьох заощаджень немає і виходить, як у прислів'ї – поки товстий схудне, худий помре. Коронавірус і карантин прискорили зубожіння населення, стали каталізатором цього фактора. Кабмін обіцяє, що в другому півріччі буде зростання, але поки незрозуміло, за рахунок чого".

З Пендзиним згоден і президент Українського аналітичного центру Олександр Охрименко.

"Труднощі нинішнього року не закінчилися, їх ще треба пережити, – резюмує Олександр Охрименко. – Те, що заощадження за квартал зменшилися на 7%, це ще півбіди. Люди, щоб вижити, починають брати споживчі кредити під кабальні відсотки – 36% річних. Тільки в червні їх було взято на 1,5 млрд грн. Багато хто не замислюються, за рахунок чого їх віддаватимуть завтра, для них головне – не померти з голоду сьогодні".

Також Охрименко каже, що коронавірус і карантин завдали не меншого удару по добробуту українців, ніж тривале падіння економіки. Зупинилася і насилу відновлюється торгівля і сфера послуг, де зайнято близько 20% працездатного населення. Тому рівень життя українців в цьому році навряд чи покращиться.