Кабінет міністрів України на засіданні у середу, 4 серпня, затвердив Стратегію енергетичної безпеки України

Деталі

Відомо, що цю Стратегію розробили на період до 2025 року. Її розробили з метою забезпечення збалансованості економічного, соціального та економічного вимірів сталого розвитку України.

Зокрема, у Стратегії описаний аналіз загроз енергетичній безпеці, описуються цілі та завдання, які спрямовані на запобігання виникнення ситуацій, що здатні створити загрозі енергетичній безпеці.

Що було раніше

Кабінет міністрів України продовжив дію соціальних зобов’язань щодо забезпечення населення електроенергією та залишив до 31 серпня її ціну на рівні 1,68 грн/кВт-год.

Доповнення

Рада національної безпеки та оборони України вбачає ознаки монополії на енергетичному ринку в Україні та готова у разі виникнення загроз національній безпеці вводити на підприємствах енергопостачання тимчасові адміністрації.

Контекст

1 липня 2019 року в Україні запрацювала нова модель ринку електроенергії відповідно до норм закону “Про ринок електричної енергії”, ухваленого у 2017 році.

Попри відкриття ринку, його регулювання з боку уряду продовжилося, аби уникнути зростання тарифів для населення.

Одначе, з 1 січня 2021 року в Україні значно зросли тарифи на комуналку, при чому — як за світло, так і за газ. Це обурило громадян, які масово почали влаштовувати акції протесту.

Так, з початку року було скасовано пільговий тариф в 90 коп/КВт-год для населення на перші 100 кВт-год електроенергії і встановлено єдиний тариф на рівні 1,68 грн/кВт-год. Постанова Кабміну, якою підвищується ціна, ухвалена нібито з метою уникнення стрімкого зростання тарифу для населення із січня 2021 року, так пояснили у Міненерго.

Наразі питання “вирішили” компенсаціями — українцям роздадуть 1,4 млрд грн з держбюджету, але не всім, а лише окремим категоріям населення.

До слова, колишня виконувач обов’язків міністра енергетики Ольга Буславець заявляла раніше, що ПСО на ринку електроенергії в поточному вигляді економічно не збалансоване і призводить до накопичення боргів і збільшення фінансового небалансу. На її думку, якщо в цей механізм залишати без змін, до кінця року борг “Гарантованого покупця” перед НАЕК “Енергоатом” становитиме понад 5 млрд грн.

Слід додати, що 2020 року у своєму звіті Європейська комісія вказала, що ціни на електроенергію в Україні майже на 38% вищі від середньої вартості у країнах Європи. За цим показником Україна опинилася поряд з такими країнами як Греція, Мальта, Болгарія, Угорщина та Польща, де ціни на електроенергію найвищі в Європі.

Водночас, у Європейському Cоюзі розчаровані діями України на ринку електричної енергії і вважають, що нові правила ринку не працюють.